Я піднімаю келих за те, щоб у тебе завжди було...
(Святковий тост №23)

Мисливець піймав куріпку і хотів засмажити її та з’їсти. Але куріпка стала його благати: Не вбивай мене! Я приведу тебе у те місце де живе багато куріпок. І відповів їй мисливець: Зараз ти помреш від моєї руки, тому що зраджуєш ти на смерть своїх ближніх та своє плем’я! Давайте ж вип’ємо за те, щоб зрадників завжди зневажали не тільки друзі, але й вороги.

Щоб боліли руки від подарунків,
Губи від поцілунків,
А тіло від інтимних стосунків.

Кажуть, що коли падає зірка – це на щастя. Мій тост сьогодні – за те, щоб твоє життя було сповнене зорепадами!

Від такої вроди навіть з холодного крану потече гаряча вода!

Друзі! Я пропоную випити за чудову компанію за столом з якою я маю честь сьогодні відпочивати! Адже, як ми знаємо, не місце красить людину, а людина місце! Так, що давайте вип’ємо за всіх нас, які «прикрашають» будь-яке місце!

Вип’ємо за чарівність і шарм, за чарівні посмішки! За те, щоб не згасали жіночі очі!

Якщо вам зраджує пам'ять, радійте, що не дружина. Вип'ємо за наших вірних дружин!

Я пропоную тост за зелених! Думаєте, цей тост присвячується жабам? Ні! І не Грінпісу! Цей келих я хочу випити за те, щоб у нас було багато-пребагато зелененьких! Коротко кажучи, за бакси, яким би було тісно лежати в наших кишенях і ми їх зберігали у великих-превеликих мішках в погребі й ... Але щось я зовсім розмріявся, розбалакався, адже вже давно пора випити! За зелені!

Ми тут зібралися, щоби випити. Тож вип’ємо за те, що ми тут зібралися!

Я пропоную випити за нашого іменинника! Він настільки світла особистість, що хочеться вдягнути на нього абажур!